Vickers K

Віккерс» K
Кулеметник «Віккерс» K у хвостовій частині легкого бомбардувальника Fairey Battle
Тип	авіаційний кулемет
Походження	Велика Британія
Історія використання
На озброєнні	1935 — 1945
Оператори	Велика Британія
Війни	Друга світова війна
Історія виробництва
Розробник	Vickers-Armstrongs
Розроблено	1935
Виготовлення	1935 — 1945
Варіанти	VGO No.2 Mk.1., Vickers GO No.2 Mk.1 Land Service, Vickers G.O. Camera Gun
Характеристики
Вага	13,4 кг
Довжина	930 мм
Довжина ствола	529 мм
Набій	.303 British
Темп вогню	950-1 200 постр./хв.
Дульна швидкість	762 м/с
Система живлення	дисковий магазин
Приціл	Відкритий
Vickers K у Вікісховищі

«Віккерс» K (англ. Vickers K), також «Віккерс» G.O. (англ. Vickers G.O.^[1]) — британський авіаційний кулемет, розроблений англійською компанією Vickers-Armstrongs Ltd на основі ручного кулемета Vickers–Berthier, прийнятого на озброєння армії Британської Індії в 1932 році. «Віккерс» K здобув широкого застосування за часів Другої світової війни, як турельний авіаційний кулемет, так і як ручний кулемет піхоти, в особливості британських командос.

Кулемет, що розроблявся на основі Vickers–Berthier, виявився неймовірно легким, надійним, дешевим, простим у збірці і розбиранні (розібрати кулемет міг сам авіаційний стрілець прямо в небі). До того ж він мав добрі ТТХ. Автоматика працювала на газовідводі з довгим ходом розташованого під стволом газового поршня; стрільба велась з відкритого затвора, лише автоматичним вогнем з швидкострільністю 950-1 200 постр./хвилину, більше ніж один з найкращих кулеметів в історії — німецький MG-34. Охолодження ствола — повітряне.

Боєкомплект кулемету становив від 576 до 2500 набоїв, які розміщувалися в дискових магазинах на 97 набоїв. Була вжита спроба модифікувати Vickers K під магазини на 600 патронів, але вона опинилась занадто великою і від неї відмовилися.

У 1934 році авіаційна кулемети Vickers G.O. були прийняті на озброєння літаків Королівських повітряних сил Британії і відразу було розгорнуто їхній масовий випуск. Кулеметами Vickers K оснащувались легкі та середні бомбардувальники типу Fairey Battle, Handley Page Hampden, Bristol Blenheim, Armstrong Whitworth Whitley і Fairey Battle. У морській авіації Королівського флоту їм озброювались торпедоносці Fairey Swordfish, Fairey Albacore і Fairey Barracuda.

Але, вже після битви за Британію 1940 року ці кулемети були визнані застарілими, і у частинах військової авіації почалася їхня поступова заміна на авіаційні кулемети системи «Браунінга» з стрічковим живленням набоями.

З середини війни добре збережені екземпляри кулеметів «Віккерс» VGO, зняті з літаків, почали передавати в наземні підрозділи Повітряних сил для охорони аеродромів, де їх, як правило, встановлювали на різні імпровізовані зенітні станки. Однак найбільшу популярність кулемети Vickers G.O. здобули в руках щойно створених підрозділах SAS — Спеціальної повітряної служби. Бійці SAS виявили, що швидкострільні і надійні кулемети Vickers G.O. є відмінною зброєю для застосування з легких всюдиходів — джипів, що використовувалися в рейдах проти німців та італійців згідно з прийнятої в командос тактикою «вдар і тікай». Приблизно в 1943 році з'явився і спеціальний «піхотний» варіант цього кулемета — Vickers G.O. No.2 Mk.1 «Land service».

Але після закінчення Другої світової війни цей кулемет був знятий з озброєння і більш у бойових діях не застосовувався.

• Vickers S
• Bren
• ШКАС
• Browning М1919
• M61 Vulcan
• ШВАК (гармата)

• The Vickers Machine Guns [Архівовано 14 червня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
• Why SAS used Vickers K Machine gun or Vickers Gas Operated Machine gun [Архівовано 7 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Vickers GO (Vickers Gas Operated) — The 'K' Gun [Архівовано 26 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Пулемет Виккерс К — Vickers GO / VGO / Class K (Великобритания) [Архівовано 23 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)