Carex utriculata

? Carex utriculata
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Рослини (Plantae) — Судинні (Tracheophyta) — Покритонасінні (Angiosperms) — Однодольні (Monocots) Порядок: Тонконогоцвіті (Poales) Родина: Осокові (Cyperaceae) Підродина: Cyperoideae Триба: Cariceae Рід: Осока (Carex) Вид: C. utriculata
Біноміальна назва
Carex utriculata Boott, 1839
Посилання
Вікісховище: Carex utriculata Віківиди: Carex utriculata EOL: 1123126 IPNI: 302835-1 ITIS: 501288 МСОП: 64273589 NCBI: 912523

Carex utriculata — вид рослин з родини осокових (Cyperaceae), поширений у Північній Америці, помірній Азії, центральній і північній частині східної Європи.

Рослини колоніальні; кореневища довгі. Стебла трикутні в поперечному перерізі, 25–100 см, гладкі або дещо шершаві дистально. Листя: прикореневі піхви бурі або злегка з рожево-червоним відтінком, губчасто-потовщені; лігули у довжину такі ж як у ширину; листові пластини від блідих до середньо зелених, від плоских до широко V-подібної форми, найширше листя 4.5–12(15) мм завширшки, голе. Суцвіття 10–40(50) см. Сім'янки коричневі, симетричні, не увігнуті, трикутні, гладкі^[1].

Поширений у Канаді, США, північній Мексиці, центральній і північній частині східної Європи (відсутній в Україні), помірній Азії від Казахстану до Японії й Далекого Сходу Росії^[2][3][1]. Населяє відкриті болота, вологі зарості, осокові луки, болота і водойми, а також струмки, ставки та озера^[3].

Серцевину стебла можна їсти сирою або вареною, а основи коренів і стебел їсти вареними. Carex utriculata та C. rostrata успішно використовуються у програмах відновлення та створення водно-болотних угідь. Повідомляється, що вид терпимий до витоптування та забруднення важкими металами^[3].

Вид має природоохоронний статус (і, відповідно, захист) у деяких штатах США й Канади. Вид, можливо, знищений у штаті Делавер^[3].

Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.