53-й батальйон шуцманшафту
53-й батальон шуцманшафту | |
---|---|
На службі | 1942-1943 |
Країна | Третій Рейх |
Тип | Допоміжна поліція |
У складі | Шуцманшафт |
Війни/битви | Друга світова війна |
53-й батальйон шуцманшафта (нім. 53. Batalion Schutzmannschaft / Schutzmannschafts Bataillon 53 / Ukrainian Schuma ) — охоронний підрозділ німецької допоміжної охоронної поліції (нім. Schutzpolizei ), сформований із радянських військовополонених — етнічних українців у серпні 1942 року в Могильові.
Вищий керівник СС та поліції «Росія-Центр», групенфюрер СС, генерал-лейтенант поліції Еріх фон дем Бах-Зелевський 23 липня 1942 звернувся до генерала Шенкендорфа з проханням про виділення йому до 1000 осіб з числа військовополонених. Це прохання було задоволене, і восени у Могильові розпочалося формування 53-го, 54-го, 55-го та 56-го українських шуцманшафт-батальйонів[1].
53-й батальйон шуцманшафту було сформовано у серпні 1942 року[2]. Особовий склад налічував 331 особу, включаючи 12 німецьких офіцерів.
До функцій підрозділу входила охорона військових об'єктів. Основне місце дислокації – військове містечко Пашково під Могильовом. На початку 1943 група службовців батальйону встановила зв'язок з радянськими партизанами. Було досягнуто домовленості про спільний розгром гарнізону та перехід у партизани. У ніч на 11 лютого 1943 року партизанським загоном № 130 та службовцями 53-го охоронного батальйону було вбито німецьких офіцерів, і 180 осіб особового складу (усі, хто не знаходився на той момент у відрядженнях) перейшли до партизанів. Основну роль в організації бунту та переходу відіграли заступник командира батальйону Сікорський[3], а також його службовці Білокуров[4] та Глінкін[5] (останні згодом стали відповідно помічником начальника штабу з розвідки та помічником командира полку за стройовою частиною у 121-му). партизанському полку)[6].
Див. також
- Шуцманшафт
- 118-й шуцманшафт батальйон
Примітки
- ↑ Беларусы на службе в «СС» — Інстытут беларускай гісторыі і культуры (рос.). inbelhist.org. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
- ↑ Marcus Wendel. Schutzmannschaft Bataillone (англ.). www.axishistory.com. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
- ↑ Сикорский Павел Андреевич. Партизаны Беларуси (рос.). НАРБ.
- ↑ Белокуров Николай Васильевич. Партизаны Беларуси (рос.). НАРБ. Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
- ↑ Глинкин Михаил Михайлович. Партизаны Беларуси (рос.). НАРБ. Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
- ↑ (PDF). 2017 http://beldumka.belta.by/isfiles/000167_896184.pdf.
{{cite conference}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка)