ТЕЦ Джамнагар (Essar)
22°19′28″ пн. ш. 69°44′16″ сх. д. / 22.32457380002777825° пн. ш. 69.7377971000277768° сх. д. / 22.32457380002777825; 69.7377971000277768Координати: 22°19′28″ пн. ш. 69°44′16″ сх. д. / 22.32457380002777825° пн. ш. 69.7377971000277768° сх. д. / 22.32457380002777825; 69.7377971000277768 | ||||
Країна | Індія | |||
---|---|---|---|---|
Розташування | Khambhaliya Talukad | |||
Введення в експлуатацію | середина 2000-х років (Вадінар), 2010—2012 (Вадінар P1), 2012 (Вадінар Р2) | |||
Вид палива | нафтопродукти (Вадінар), природний газ (Вадінар P1), вугілля, нафтопродукти (Вадінар Р2) | |||
Котельні агрегати | 3 парові (Вадінар), 2 котли-утилізатори Thermax –Babcock Wilcox (Вадінар P1), 2 парові (Вадінар Р2) | |||
Турбіни | 2 парові MHI (Вадінар), 2 газові General Electric Frame 9E (Вадінар P1), 2 парові Siemens SST 600 + 1 парова Siemens (Вадінар Р2) | |||
Встановлена електрична потужність | 600 | |||
Материнська компанія | Роснєфть / Trafigura | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
ТЕЦ Джамнагар | ||||
ТЕЦ Джамнагар (Essar) — теплова електростанція на заході Індії у штаті Гуджарат, споруджена в комплексі нафтопереробного заводу Вадінар, проект якого реалізував конгломерат Essar (в 2017-му проданий спільному підприємству «Роснєфті» та Trafigura компанії Nayara Energy).
НПЗ, пробний запуск якого відбувся у 2006 році[1], розпочав роботу із трьома паровими котлами продуктивністю по 150 тонн пари на годину. Вони живлять дві парові турбіни потужністю по 38,5 МВт, а також постачають 230 тонн пари на годину для технологічних потреб заводу.
В 2010—2011 роках ввели в дію чергу, відому як Вадінар P1. Вона має дві газові турбіни потужністю по 110 МВт, які живлять два котли-утилізатори, здатні продукувати по 315 тонн пари на годину.
Нарешті, у 2012-му стала до ладу третя черга Вадінар Р2, що отримала два парові котли продуктивністю по 750 тонн пари на годину та три парові турбіни — дві потужністю по 105 МВт та одну з показником 92,5 МВт. Ця черга також може постачати до 900 тон пари на годину для технологічних потреб заводу.
Основним паливом першої черги станції є залишки переробки нафти. Вадінар P1 розрахована на споживання природного газу (з 2009-го надходить у регіон по трубопроводу Ананд – Джамнагар), тоді як черзі Вадінар Р2 надали можливість використовувати вугілля та нафтопродукти (як залишки переробки, так і більш цінні продукти на кшталт naphtha — суміші легких вуглеводнів, яка передусім використовується як нафтохімічна сировина).
Окрім забезпечення потреб НПЗ, споруджена у його комплексі ТЕЦ може постачати електроенергію для продажу на ринку. Станція сполучена з енергосистемою ЛЕП, яка працює під напругою 220 кВ.[2][3][4][5][6][7][8][9]
Примітки
- ↑ India’s second largest private sector refinery. Essar (амер.). Процитовано 1 вересня 2023.
- ↑ essarenergy.com. Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 1 вересня 2023.
- ↑ Essar Oil Refinery, Vadinar, Gujarat - Hydrocarbons Technology. www.hydrocarbons-technology.com. Процитовано 1 вересня 2023.
- ↑ brijj.com. Brijj (англ.). Процитовано 1 вересня 2023.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Coming Soon. rksgroupin.com. Процитовано 1 вересня 2023.
- ↑ essar-vadinar-power-plan.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Essar Energy starts Ist phase of Vadinar power plant expansion. The Economic Times. 29 жовтня 2010. ISSN 0013-0389. Процитовано 1 вересня 2023.
- ↑ Essar Power commissions second unit at Vadinar plant. BusinessLine (англ.). 12 листопада 2012. Процитовано 1 вересня 2023.
- ↑ nnexure-UpdatedForm1Le (PDF).