Неофіт VII Константинопольський

Неофіт VII - Константинопольський патріарх з 1789 по 1794 і з 1798 по 1801 роки.

Він народився у Смирні, його світське ім’я було Ніколаос^[1]. Навчався у знаменитій «Євангельській школі» міста, де був учнем відомого вчителя Ієрофея Дендріноса та однокласником святителя Никодима Афонського та Адамантія Кораїса. Після навчання поїхав до Константинополя, де став великим дияконом Патріархату.

На початку 1771 р. висвячений на митрополита Маронії^[2]. Там він доклав великих зусиль для будівництва нових храмів і шкіл, покращення освіти та організації громадської системи управління^[1].

1 травня 1789 р. він змінив на Вселенському престолі Прокопія Пелопоннесського^[3] (з деякими застереженнями щодо його обрання). З його листом у 1791 р. знову відкрилася Константинопольська музична школа. Він багато займався організаційними питаннями монастирів і митрополій, листувався з митрополитом Паронаксія Неофітом щодо проблеми корсарів. Хоча його Патріархат вважається видатним, його характеризують як тиранічного та надзвичайно жадібного^[4]. Він був змушений піти у відставку 1 березня 1794 року^[5] і відійшов спочатку на Халкі, а потім на Родос, Патмос і Афон^[4]. У листі до свого наступника Герасима ІІІ він просив пробачення та продаж свого одягу^[1].

Після звільнення патріарха Григорія V у 1798 р. Неофіта переобрали патріархом. Під час його другого Патріархату була відновлена Велика Школа Нації і було засновано багато шкіл. Він скликав Синод, який розглянув професора філософії Христодулоса Памплекіса та його пантеїстичне вчення, при цьому вирішив проклинати і афоризувати тих, хто прийняв і передав ці вчення іншим^[1]. Іншим синодальним рішенням він затвердив книгу «Про безперервне причастя», написану колишнім митрополитом Коринфським Макарієм, скасувавши рішення своїх попередників Гавриїла IV і Прокопія^[1]. Через 413 років він відродив митрополію Корфу і благословив, після відповідного дозволу Блискучої порти, новий прапор Іонійської держави в патріаршій церкві Святого Георгія. У його час і після довгих дебатів православний переклад і канонізацію канонів Православної Церкви було остаточно схвалено, хоча сам він виступав проти популяризації релігійних текстів^[a], оскільки вважав, що це призведе до їх знецінення^[7]. Так були опубліковані «Канонікон» Христофора та «Підальон» Никодима Святогорця^[8], які він також опублікував у Константинополі та Мега Ехологіоні. З його дозволу в патріаршій друкарні були опубліковані правила Іоана IV Постника.

17 червня 1801 р.^[9] він знову подав у відставку і був засланий на Афон^[10]. Там він залишався в монастирі Каракалос до 1810 року^[b]. Місце і час його смерті залишаються невідомими.

1. ↑ ^{а б в г д} Γαλανοπούλου.
2. ↑ Κώδικας Ζ΄ Πατριαρχικού Αρχειοφυλακείου, σελ. 31, Υπόμνημα Μαρωνείας Νεοφύτου
3. ↑ Κώδικας Ζ΄ Πατριαρχικού Αρχειοφυλακείου, σελ. 239
4. ↑ ^{а б} Μανουήλ Γεδεών.
5. ↑ Μακραίος, 1872.
6. ↑ greek-language.gr
7. ↑ Αντώνης Λιάκος, Γλώσσα και Έθνος στη Νεότερη Ελλάδα
8. ↑ Καρύδης.
9. ↑ Κώδικας Θ΄ Πατριαρχικού Αρχειοφυλακείου, σελ. 178
10. ↑ Ιωσηφίδης, Γρηγόριος (1917). Μακάριος Βαλασάκης, Μητροπολίτης Εφέσου (PDF). Γρηγόριος ο Παλαμάς. Α: 753. Процитовано 6 Μαΐου 2022.
11. ↑ Κώδικας Ι΄ Πατριαρχικού Αρχειοφυλακείου, σελ. 133 αρ. 21

• Γεδεών, Μανουήλ (1885). Πατριαρχικοί Πίνακες: Ειδήσεις ιστορικαί βιογραφικαί περί των Πατριαρχών Κωνσταντινουπόλεως: από Ανδρέου του Πρωτοκλήτου μέχρις Ιωακείμ Γ' του από Θεσσαλονίκης, 36-1884. Κωνσταντινούπολη: Lorenz & Keil.
• Εγκυκλοπαίδεια Μείζονος Ελληνισμού
• . doi:10.12681/er.94 https://ejournals.epublishing.ekt.gr/index.php/eranistis/article/view/1461/1460. {{cite journal}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
• http://thesis.ekt.gr/thesisBookReader/id/26883#page/1/mode/2up. {{cite journal}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
• Μακραίος, Σέργιος (1872). Εκκλησιαστική Ιστορία. Βενετία: Τύποις του Χρόνου.

• Патріарх Неофіт VII (З неопублікованого кодексу Іоаніса Пройоса Терапіяна)

п о р Константинопольські єпископи, архієпископи та патріархи Візантійські єпископи (38-330) Андрій Стахій Онисим Полікарп I Плутарх Седекіон Діоген Елевферій Фелікс Полікарп II Афінодор Евзой Лаврентій Аліпій Пертінакс Олімпіан Марк I Філадельф Киріак I Кастін Євгеній I Тит Дометій Руфін Проб Митрофан Александр Константинопольські архієпископи (330—451) Александр Павло I Євсевій Македоній I Євдоксій Євагрій Демофіл Максим I Григорій I Нектарій Іван Золотоустий Арсакій Аттик Сісіній I Несторій Максиміан Прокл Флавіан Анатолій Константинопольські патріархи, візантійський період (451—1453) Анатолій Геннадій I Акакій Фравіта Євфимій Македоній II Тимофій I Іван II Єпіфаний Анфім I Міна Євтихій Іван III Іоанн IV Киріак II Фома I Сергій I Пірр Павло II Петро Фома II Іван V Костянтин I Феодор I Георгій I Павло III Каллінік I Кир Іван VI Герман I Анастасій Костянтин II Микита I Павло IV Тарасій Никифор I Феодотій I Антоній I Іван VII Мефодій I Ігнатій I Фотій I Стефан I Антоній II Микола I Євфимій I Стефан II Трифон Феофілакт Поліект Василій I Антоній III Микола II Сісіній ІІ Сергій II Євстафій Олексій Михайло I Костянтин III Іван VIII Косьма I Євстратій Миколай III Іван IX Лев Михаїл II Косьма II Миколай IV Феодот II Неофіт I Костянтин IV Лука Михаїл III Харитон Феодосій I Василій II Микита II Леонтій Досіфей Георгій II Іван X Михаїл IV† Феодор II† Максим II† Мануїл I† Герман II† Мефодій II† Мануїл II† Арсеній† Никифор II† Герман III Йосип I Іван XI Григорій II Афанасій I Іван XII Ніфонт I Іван XIII Герасим I Ісайя Іван XIV Ісидор I Калліст I Філофей Макарій Ніл Антоній IV Калліст II Матвій I Євфимій II Йосип II Митрофан II Григорій III Афанасій II Константинопольські патріархи, османський період (1453—1923) Геннадій II Ісидор II Йоасаф I Софроній I Марк II Симеон I Діонісій I Рафаїл I Максим III Ніфонт II Максим IV Йоаким I Пахомій I Феолепт I Єремія I Йоанникій I Діонісій II Йоасаф II Митрофан III Єремія II Пахомій II Феолепт II Матвій II Гавриїл I Феофан I Мелетій I Неофіт II Рафаїл II Кирило I Тимофій II Григорій IV Антим II Кирило II Афанасій III Неофіт III Парфеній I Парфеній II Йоанникій II Кирило III Паїсій I Парфеній III Гавриїл II Парфеній IV Діонісій III Климент I Мефодій III Діонісій IV Герасим II Афанасій IV Яків Каллінік II Неофіт IV Гавриїл III Неофіт V Кипріян Афанасій V Кирило IV Косьма III Єремія III Каллінік III Паїсій II Серафим I Неофіт VI Кирило V Каллінік IV Серафим II Йоанникій III Самуїл Мелетій II Феодосій II Софроній II Гавриїл IV Прокопій Неофіт VII Герасим III Григорій V Каллінік V (IV) Єремія IV Кирило VI Євгеній II Антим III Хрисант І Агафангел І Константій I Константій II Григорій VI Антим IV Антим V Герман IV Мелетій III Антим VI Кирило VII Йоаким II Софроній III Йоаким III Йоаким IV Діонісій V Неофіт VIII Антим VII Костянтин V Герман V Мелетій IV Константинопольські патріархи, турецький період (після 1923) Григорій VII Костянтин VI Василій III Фотій II Веніямин I Максим V Афінагор I Димитрій I Варфоломій I † у екзилі в Нікеї   Портал «Православ'я» Список Константинопольських патріархів

Нормативний контроль GKG: /g/121g6r0c